Гідророзподільники

Гідророзподільники (гідравлічні розподільники)

Гідророзподільник приймає та перенаправляє потік робочої рідини в ту чи іншу порожнину виконавчих механізмів гідросистеми. Потік олива під тиском переміщає робочі органи обладнання та спецтехніки: верстатів, пресів, маніпуляторів та інших подібних агрегатів.

Головна деталь більшості гідравлічних розподільників – запірно-регулюючий елемент. У 95% випадків це золотник. Переваги золотникових розподільників: надійність, довговічність, вартість, простота виготовлення та взаємозамінність. Гідророзподільники із замикаючими деталями сідильного типу (кулькою, конусом або диском) менш поширені через малу пропускну здатність та велику вартість.

Головною задачею гідравлічного розподільника є правильне направлення потоку рідини до всіх необхідних частин, елементів чи компонентів цілісної гідравлічної системи.

Гідравлічний розподільник здійснює передачу гідравлічної потужності від джерела (насосів), які нагнітають потік гідравлічної рідини до виконавчого механізму (гідроциліндр, гідромотор).

Завдяки отриманим даним (пропорційний або дискретний електричний сигнал) гідравлічний розподільник визначає, як розподіляти потік між гідравлічними циліндрами, моторами та іншими пристроями.

Типи розподільників

Гідравлічні розподільники поділяють за типом впливу на запірно-регулюючий елемент. За зменшенням частоти застосування у складі гідроприводів:

— Ручні;

— Електромагнітні;

— Електрогідравлічні;

— Електромагнітні з ручним дублюванням;

— Гідравлічні;

— Механічні;

— Пневматичні.

В залежності від завдань, які вирішує гідравліка, часто використовують комбіновані типи управління гідророзподільником.

Принцип роботи

Гідророзподільник виконує свої функції за рахунок конфігурації кромок на корпусі золотника, які у відповідних робочих позиціях з'єднують і поділяють канали A, B, P та T. Схема розподілу підбирається під необхідні режими роботи гідросистеми.

Утримуючись в нейтральному положенні зворотними пружинами, золотник розвантажує систему чи тримає у закритому стані потік робочої рідини. Коли на нього впливають одним із видів управління, він переміщається в робочу позицію та з'єднує відповідні канали, через які рух рідини приводить у дію виконавчі механізми в необхідну сторону. Припинення впливу на запірно-регулюючий елемент повертає його у вихідне положення.

Для додаткового контролю положення золотника з міркувань безпеки гідравлічні розподільники обладнують датчиками кінцевого положення.

Приклад керування гідроциліндром

На представленій схемі, у положенні електромагнітного розподільника «0», рух рідини від гідронасоса до циліндра перекрито. У положенні "b", рідина під тиском з каналу Р по каналу А надходить у поршневу порожнину гідроциліндра. Шток висувається, і в цей же час з каналу В через канал Т масло зливається зі штокової порожнини в гідробак. При перемиканні золотника гідророзподільника в положення «a» штокова порожнина наповнюється, а з поршневої робоча рідина зливається — шток циліндра втягується.

Гідравлічні схеми розподільників

У таблиці Ви можете побачити найпоширеніші конфігурації золотників гідророзподільників, а також їхнє старе радянське маркування та маркування європейського аналога.

Підключення до гідросистеми

Основні типи приєднання це стиковий (плитовий) та різьбовий.

Розподільники стикового монтажу мають стандартизований умовний діаметр (ДУ) та розташування портів. Сторона корпусу гідророзподільника з портами впритул стикується з відповідною конфігурацією портів на боці монтажної плити або модульного клапана. Стиковані поверхні плит щільно стягуються болтами. Найчастіше зустрічаються на верстатних гідроприводах.

Картриджний монтаж відноситься до нормально-відкритих та нормально-закритих гідророзподільників, які вкручуються в монтажні плити своєю різьбовою частиною корпусу.

Залежно від кількості виконавчих механізмів (операцій), у системі має бути відповідне число каналів. Для цього стикові гідророзподільники встановлюються набіркою на монтажній плиті, а різьбові — або виготовляються з кількома золотниками в цілісному корпусі, або збираються із секцій. При цьому кожен золотник може мати індивідуальну конфігурацію.